БОННА́Р (Bonnard) Андре
• БОННАР (Bonnard) Андре
(16.IV 1888, Лозанна — 1959, там же)
- швейц. учений-еллініст, громад. діяч. Професор Лозанн. ун-ту (1938 — 59). Член Всесв. Ради Миру (з 1950). Автор книг "Греція 341 — Європа 1938" (1944), "Трагедія і людина" (1950), "Грецька цивілізація" (т. 1 — 3, 1954 — 59). Перекладав лірику Сапфо, трагедії Есхіла і Софокла, промови Демосфена. Інтерес до Рад. Союзу відбився у працях "Інтелігенція і Жовтнева революція", "До нового гуманізму" (обидві — 1948), "Ленін у Швейцарії" (1952). Читав у Лозанн. ун-ті лекції з рад. л-ри (1948). Лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1954).
♦ Тв.: Рос. перекл. — Греческая цивилизация, т. 1 — 3. М., 1958 — 62.
Г. П. Кочур.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»