КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція

• композиція

(лат. compositio — складання, з'єднання)

- організація худож. твору як співвіднесеність і взаємодія його компонентів. К. включає в себе не тільки архітектоніку, групування образів і оформлення сюжету, а й єдність усіх образних засобів твору. Велику роль у виборі К. відіграють особливості худож. мислення письменника, родові й жанрові ознаки твору. Напр., К. ліричного вірша досить довільна, нерідко — асоціативна, тоді як основою будови епічного твору є сюжет. Свої закономірності має К. драми, в основі якої — дія (див. Акт) і діалог.

К. — категорія рухома, тобто історично змінна. її закони мали канонічний характер лише в л-рі класицизму, який вимагав від твору єдності дії, часу та місця. Наступні етапи розвитку л-ри характеризуються розкутістю в пошуках організації худож. матеріалу. Представники бароккової поезії (див. Барокко) ускладнювали твір нагромадженням деталей художніх, перипетій, словесних характеристик. Письменники-сентименталісти полюбляли виражати почуття літ. героїв через їх листування. Романтики, будуючи К. твору, вдавалися до контрастів і протиставлень. К. у творах модерністів (див. Модернізм) відзначається калейдоскопічністю, що відповідає поглядові на світ як на хаотичне нагромадження предметів і явищ. Способи будови реалістичного твору різноманітні, але всі елементи його К. взаємозв'язані і взаємозумовлені. В центрі сюжетної К. літ. твору — гол. тематичний конфлікт, то визначає порядок розгортання подій і розстановку персонажів. До елементів сюжету і К. належать експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, епілог (будь-яка з цих частин, або навіть і кілька, можуть бути відсутніми). К. включає до худож. системи твору також образ автора, оповідача, вставні новели, ліричні відступи, ретроспекції, ритм, що надає стрункості творові, забезпечує єдність його змісту і форми. Особливо велика роль К. у худож. організації роману. Існує багато худож.-образних засобів організації матеріалу, підпорядкованих законам К.: деталь художня, портрет, пейзаж, інтер'єр, паралелізм сюжетних ліній, контрапункт, парні образи, листування персонажів, перехресні характеристики, авторські описи тощо. До засобів композиційної організації худож. матеріалу належать також монтаж літературний і підтекст.

Проблеми К. худож. твору цікавили багатьох майстрів слова. Глибокі думки про будову літ. творів, зокрема поетичних, залишили Т. Шевченко та І. Франко. В рад. літературознавстві інтерес до питань К. був великим у 30-х pp. Пізніше К. досліджували у зв'язку з вивченням жанрів та літ. процесу певних істор. періодів. Як самостійна естетична категорія К. досліджена ще недостатньо.

Літ.: Жирмунский В. Композиция лирических стихотворений. Пг., 1921; Рыбникова М. А. По вопросам композиции. М., 1924; Русаков С. Т. Архитектоника и композиция литературно-художественных произведений. Томск, 1926; Русские писатели о литературном труде, т. 4. Л., 1956; Холодов Е. Г. Композиция драмы. М., 1957; Українські письменники про літературу та мову. К., 1961; Кожинов В Сюжет, фабула, композиция. В кн.: Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении, кн. 2. М., 1964; Денисова Т. Н. Роман і проблеми його композиції, К., 1968; Успенский Б. А. Поетика композиции. М., 1970; Лесик В. В. Композиція художнього твору. К., 1972.

Т. Н. Денисова.

Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»

КОМУНІСТ УКРАЇНИ →← КОМПАРАТИВІЗМ

Смотреть что такое КОМПОЗИЦІЯ в других словарях:

КОМПОЗИЦІЯ

КОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж.1. тільки одн. Будова, структура, розташування та взаємний зв'язок складників художнього твору, картини і т. ін.Композицією літератур... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

(лат. — поєднання) Система побудови художніх творів, спрямована на отримання гармонійного сполучення різних частин, на досягнення цілісності і образної завершеності. На відміну від конструктивності жоден з елементів К. не можна замінити через його унікальність у сполученні з іншими. Внаслідок того, що К. існує стільки же, скільки творів мистецтва, її феномен надзвичайно важкий для аналізу, можна визначати лише деякі загальні принципи і закономірності. В процесі навчання, в учбовому процесі художніх академій термін К., як правило, вживається відносно компоновки, хоча між ними існує принципова відмінність. Подібна ситуація склалась і в архітектурній теорії, згідно якій існують вертикальна й горизонтальна К., за розпланувальним прийомом розрізняються — відкрита й закрита, замкнена, компактна й розчленована, а також: композиція антитетична (грец. — протилежність) — парне зображення прикраси (лівої і правої) із додержанням дзеркальної симетрії. ~ глибинно-просторова — сприйняття будівлі у глибині оточеного з боків простору. ~ ракурсна — розрахована на сприйняття будівлі лише у ракурсі. ~ об'ємна — визначається об'ємною побудовою загальної форми. ~ об'ємно-просторова — характерна сполученням об'ємних форм з просторовими. ~ просторова — їй притаманна наявність площин, що оточують простір, який домінує. ~ фронтальна — розрахована на фронтальне сприйняття фасадної площини. ~ центрична — спостерігається панування центральної осі, що визначає розпланувальне і об'ємне вирішення.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість ко... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

I -ї, ж.У древньому праві – грошове відшкодування потерпілому за нанесені йому тілесні ушкодження. II -ї, ж.1) тільки одн. Будова, структура, розташув... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

КОМПОЗИЦІЯ – КОМПОНУВАННЯКомпозиція, -ї, ор, -єю. 1. Будова, структура, розташування та взаємозв’язок художнього твору, картини тощо: композиція роману... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

I -ї, ж. У древньому праві – грошове відшкодування потерпілому за нанесені йому тілесні ушкодження.II -ї, ж. 1》 тільки одн. Будова, структура, розташ... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція (від лат. compositio – складання, створення) 1. Побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням. Визначає сприйняття його. 2. Структура музичного твору. Музична форма. 3. Музичний, живописний, скульптурний, графічний твір як кінцевий результат творчої праці митця. 4. Складний художній твір, що включає різні види мистецтва (напр., літературно-музична К.). 5. Створення музики.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

композиція; ж. (лат., складання, створення) 1. Побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням. Визначає сприйняття його. 2. Структура музичного твору. Музична форма. 3. Музичний, живописний, скульптурний, графічний твір як кінцевий результат творчої праці митця. 4. Складний художній твір, що включає різні види мистецтва (напр., літературно-музична К.). 5. Створення музики.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

(лат. compositio - складання, розміщення) - 1. Процес музичної творчості. 2. Закінчений музичний твір. 3. Побудова музичного твору, розташування і співвідношення його частин. 4. Наука про гармонію, поліфонію, музичну форму та інструментовку. 5. Навчальний курс, який вивчають у вищих спеціальних музичних навчальних закладах (академіях, інститутах, консерваторіях).... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

[kompozycja]ж.kompozycja (твір)

КОМПОЗИЦІЯ

(від лат. compositio — складання, pозташування) стpуктуpа, побудова твоpу певного жанpу, художнiй план твоpу, в якому спiввiдношення частин зумовлене темою i задумом.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція[композиц'ійа]-йі, ор. -йеійу

КОМПОЗИЦІЯ

імен. жін. родукомпозиция

КОМПОЗИЦІЯ

【阴】1) (文艺作品的) 结构; 构图; 成分2) 作曲法; 乐曲

КОМПОЗИЦІЯ

(у різн. знач.) composition; (літературного твору тж.) contexture

КОМПОЗИЦІЯ

(твору) будова, структура; (насмикана з різних творів) компіляція, насмиканина; (музична) твір, опус.

КОМПОЗИЦІЯ

Компози́ція, -ції, -цією; -зи́ції, -цій

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція іменник жіночого роду

КОМПОЗИЦІЯ

{компози́ційа} -йі, ор. -йеійу.

КОМПОЗИЦІЯ

матем.; техн.; физ. композиция

КОМПОЗИЦІЯ

композиция

КОМПОЗИЦІЯ

კომპოზიცია

КОМПОЗИЦІЯ МНОЖИН

композиция множеств

КОМПОЗИЦІЯ МОРФІЗМІВ

композиция морфизмов

КОМПОЗИЦІЯ СТРІЛОК

композиция стрелок

T: 163