АРАБСЬКА МОВА

ара́бська мова

• арабська мова

- мова араб.в та ін. араб.мовних народів країн Зх. Азії і Пн. Африки. Належить до семітської групи семіто-хамітської сім'ї мов. А. м. — одна з шести офіц. мов ООН. Під терміном "араб.ька мова" розуміють літ. А. м. і народнорозмовні мови, або діалекти. Літ. А. м. — єдина офіційна писемно-усна мова в усіх араб. країнах, мова держ. установ, школи, засобів масової інформації, науки, худож. л-ри. Араб. діалекти вживаються в повсякденному спілкуванні, вони істотно відрізняються від літ. А. м. й один від одного. Основні з них: іракський, сірійсько-ліванський, аравійські, єгипетський, суданський та магрибські. Історично розрізняють давню, класичну й сучасну літ. А. м. Пам'ятки давньої А. м. належать до 4 — 6 ст. Класична літ. А. м. склалась у 9 — 10 ст. на основі норм усноліт. койне й говору Мекки. Цією мовою створено поетичні збірки (упорядковані в ісламський період), Коран та ін. релігійну, наукову л-ру, написано відомі літ. пам'ятки "Тисяча й одна ніч" та ін. З араб.ької в інші мови увійшло чимало слів, т. з. араб.змів (напр., в укр. мові — абрикос, алгебра, цифра, альманах, магазин тощо). Становлення сучас. літ. А. м. пов'язане з відродженням араб. л-ри в 2-й пол. 19 ст. Після визволення араб. країн від політ. й екон. залежності значно розширилася сфера вживання літ. А. м. Відбувається взаємне зближення норм літ. А. м. і територіальних араб. діалектів. Для А. м. використовується араб.ьке письмо. У дослідження А. м. вагомий внесок зробили укр. вчені А. Кримський, Т. Кезма, А. Ковалівський та ін. А. Кримський, І. Франко та ін. укр. письменники використовували араб.зми (часто як екзотизми) в своїх перекладах і переспівах з араб. мови.

■ Літ.: Гранде Б. М. Курс араб.кой грамматики... М., 1963; Шагаль В. Э., Мерекин М. Н., Забиров Ф. С. Учебник араб.кого языка. М., 1983; Баранов Х. К. Арабско-русский словарь. М., 1984.

В. С. Рибалкін.