НАБОКОВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

НАБО́КОВ Володимир Володимирович

• НАБОКОВ Володимир Володимирович

[псевд. — В. Сирин; 10 (22).IV 1899, Петербург — 2.VII 1977, м. Монтре, Швейцарія]

- рос. і амер. письменник. Закін. 1922 ун-т у Кембриджі. 1917 — 19 жив у Криму, друкував вірші в газ. "Ялтинский голос". 1922 — 37 — у Берліні (публ. вірші, прозу, п'єси, есе, переклади в рос. емігрант. вид-вах і періодиці). 1937 виїхав з фашист. Німеччини до Праги, потім у Ментону (Франція). 1938 — 40 перебував у Парижі. 1940 виїхав до США, де викладав л-ру в коледжах та ун-тах. З 1959 до кінця життя жив у Швейцарії. Писав рос. та англ. мовами. Першу зб. віршів видав 1916. Автор романів "Машенька" (1926), "Король, дама, валет" (1928), "Захист Лужина" (1930), "Звитяга" (1932), "Камера обскура" (1933), "Відчай" (1936), алегор. повісті "Запрошення на страту" (1938) та ін., де зобразив світ жорстокості, якому можна протистояти лише шляхом активізації індивід. творчого начала, аж до створення "паралельних" світів. Про небезпеку та тяжкі моральні наслідки тоталітаризму попереджав в оповіданнях "Хмара, озеро, вежа" (1937), "Знищення тиранів" (1938) та ін. Місце інтелектуала в ідеологізованому світі — тема роману "Дар" (скороч. вид. 1937 — 38, повне окр вид. 1952), англомовних романів "Справжнє життя Себастьяна Найта" (1941), "Ознака байстрюків" (1947), "Пнін" (1957). Своєрідною кульмінацією творчості Н. став роман "Лоліта" (1955, опубл. 1958 у США; автор. переклад рос. мовою, 1967) — один з найвидатніщих у світ. л-рі 20 ст. творів про кохання. В англомовних романах "Бліде вогнище" (1962), "Ада, або Жага" (1969), "Прозорі речі" (1972), "Подивись на арлекінів!" (1974), кн. спогадів "Інші береги" (1954) автобіогр. мотиви переплітаються з роздумами про долю ориг. творчої особистості у суспільстві. Писав також п'єси ("Винайдення Вальса", 1938, та ін.). Творам Н. притаманні тонкий психологізм, вишукана гра мови, блискуча композиція. Досліджував рос. літ. класику 19 ст. У кн. "Микола Гоголь" (1944, англ. мовою) показав значення зрілої психол. прози й драми письменника для розвитку світ. л-ри, оцінив його українські повісті як суто літ. романтичні стилізації. Н. належать ще "Лекції з літератури" (опубл. 1980) та "Лекції з російської літератури" (опубл. 1981). Переклав англ. мовою "Слово о полку Ігоревім" (1960), окр. твори М. Лермонтова, Ф. Тютчева. Здійснив коментований переклад "Євгенія Онегіна" О. Пушкіна (1964).

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1990; Пьесы. М., 1990.

■ Літ.: Давыдов С. "Тексты-матрешки" Владимира Набокова. Мюнхен, 1982; Ерофеев В. Русский метароман В. Набокова, или В поисках потерянного рая. "Вопросы литературы", 1988, № 10; Анастасьев Н. А. Феномен Набокова. М., 1992.

В. Я. Звиняцковський.