МАНН (MANN) ТОМАС

• МАНН (Mann) Томас

(6.VI 1875, м. Любек — 12.VIII 1955, Цюріх)

- нім. письменник. Брат Г. Манна. Навч. 1894 — 95 у Вищій техн. школі (Мюнхен). 1895 — 98 жив в Італії, 1933 емігрував до Швейцарії, звідки 1938 переїхав до США. Починав як новеліст. Широке визнання здобув романом "Будденброки" (т. 1 — 2, 1901; Нобел. премія, 1929), в основі якого — історія родини Маннів. У цьому творі М. показав її поступове — протягом чотирьох поколінь — біол. і соціальне виродження. Синтезом інтелектуального, філос. роману та роману виховання є один з найкращих творів М. "Чарівна гора" (1924). В ньому з допомогою розгорнутої метафори представлено життя інтелектуальної бурж. верхівки напередодні 1-ї світ. війни (роман називають "енциклопедією декадансу"). Аналіт. талант письменника виявився в тетралогії "Йосиф та його брати" (1933 — 43), в якій сюжет із Старого Завіту спроектовано на сучасність. Міфол. стихія присутня у романі "Лотта у Веймарі" (1939) — про зустріч великого Гете з Шарлоттою Кестнер через 40 років після їхнього драм. розлучення. Кращим твором останніх років життя є роман-підсумок "Доктор Фаустус. Життя німецького композитора Адріана Леверкюна в розповіді його приятеля" (1947), в якому сфокусовано актуальні філос.-етичні проблеми життя, подано панораму європ. культури, присутні видатні її представники. У творі використовується легенда про Фауста, єднання його з чортом символізує долю нім. народу, обдуреного нацист. ідеологією. Соціально-психол. колізії знаходять художнє втілення з допомогою філос. алегорії, сатир. іронії, міфол. символів. Тему провини й спокути порушує роман "Обранець" (1951). Об'єктом зображення в ост. романі М. "Пригоди авантюриста Фелікса Круля" (1955) стали соціальні суперечності бурж. суспільства. Автор численних новел, ранні з яких присвячені темі самотніх, знедолених (зб. "Маленький пан Фрідеман", 1898); в ряді пізніших — "Тоніо Крегер", "Трістан" (обидві — 1903), "Смерть у Венеції" (1911) — порушується проблема "митця й суспільства". У публіцист. кн. "Роздуми аполітичного" (1918) М. висловив своє досить неоднозначне ставлення до 1-ї світ. війни. Написав літ.-крит. праці "Гете і Толстой" (1923), "Гете як представник бюргерської епохи" (1932) та ін. Окр. твори М. переклав Є. Попович та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Будденброки. К., 1973; Трістан. К., 1975; Доктор Фаустус. К., 1990; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 10. М., 1959 — 61.

■ Літ.: Саратовський В. Л. Мистецькі проблеми в німецькому романі XX ст. К., 1972; Кургинян М. С. Романы Томаса Манна. М., 1975; Русакова А. В. Томас Манн. Л., 1975; Журавська І. Ю. Зарубіжний антифашистський роман. К., 1976; Затонський Д. В. Томас Манн як представник епохи. В кн.: Затонський Д. В. Шлях через XX століття. К., 1978; Апт С. Над страницами Томаса Манна. М., 1980; Дирзен И. Эпическое искусство Томаса Манна. М., 1981; Федоров А. А. Томас Манн. Время шедевров. М., 1981; Волгина А., Лопатина М., Рост М. Томас Манн. Биобиблиографический указатель. М., 1979.

Л. П. Климова.