ЛИХОНО́СОВ Віктор Іванович
• ЛИХОНОСОВ Віктор Іванович
(30.IV 1936, ст. Топки Кемеров. обл.)
- рос. письменник. Закін. 1961 Краснодар. пед. ін-т. Ранні повісті та оповідання ввійшли до збірок "Голоси в тиші" (1967), "На довгу пам"ять" (1969), "Щасливі миттєвості" (1971) та ін. Процес духовного самовизначення молоді відбито в повістях "Люблю тебе світло" (1969), "Осінь у Тамані" (1971), "Чисті очі", "Елегія" (обидві — 1973). Роман "Коли ж ми зустрінемося?" (1978) — про становлення творчої індивідуальності. У романі "Наш маленький Париж. Ненаписані спогади" (1987) відображено істор. долю кубан. козацтва, дух кубан. старовини, стихію укр. слова й нар. гумор нащадків запорожців. Творам Л. притаманні яскраво виражене лірико-філос. начало, напружена емоційність, музичність оповіді. Виступає з літ.-крит. статтями та есе (зб. "Чарівні дні", 1988). Окр. твори Л. переклали О. Зарва, В. Бурбан.
♦ Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1984; Укр. перекл. — На довгу пам'ять. К., 1980; Наш маленький Париж. Ненаписані спогади К., 1990.
■ Літ.: Мраморнов О. Блажен, кто помнит... "Новый мир", 1988, № 7.
І. Д. Бажинов.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»