ЛЕСЕВИЧ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ

ЛЕСЕ́ВИЧ Володимир Вікторович

• ЛЕСЕВИЧ Володимир Вікторович

[3(15).І 1838, с. Денисівна, тепер Оржицького р-ну Полтав. обл. — 31.Х (13.XI) 1905, Київ]

- укр. та рос. філософ, літературознавець, фольклорист, дійсний член НТШ. З дворян. Закін. гімназію в Києві, Військ.-інж. уч-ще та Академію Генштабу (Петербург). 1862 залишив військ. службу й оселився в рідному селі. Там засн. школу з укр. мовою навчання, вчителював, займався наук. і творчою діяльністю. Зазнав переслідувань місц. адміністрації, виїхав до Петербурга, співробітничав у журналах "Отечественные записки", "Русское богатство". 1875 засн. у Петербурзі Літературний фонд ім. Т. Шевченка, а також організував Українське видавниче товариство, маючи намір випустити серію книжок про Україну, видати роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного тощо. Однак цензура заборонила підготовлені видання, а Л., як порушника Емського акту 1876, та за зв'язки з "народовцями" 1879 було відправлено до Сибіру. 1888 повернувся до Петербурга. З 1901 жив в Україні, підтримував зв'язки з М. Драгомановим, І. Франком, М. Грушевським. Перебуваючи в Лондоні, відвідував О. Герцена. Під його впливом П. Карманський, з яким Л. познайомився у Римі, 1903 зрікся богосл. кар'єри і вступив до Львів. ун-ту. У філософії Л. був послідовником позитивізму; осн. праці — "Спроба дослідження основоначал позитивної філософії" (1876), "Листи про наукову філософію" (1878). Свої історико-літературні розвідки вид. окремою кн. "Етюди й нариси" (1886), де, зокрема, вмістив статті про творчість Т. Шевченка, Є. Гребінки, Данте, Д. Дефо, Г. Е. Лессінга, Б. Переса Гальдоса та ін. На вечорі пам'яті Т. Шевченка 1897 у Петербурзі виступив з промовою про поета, в якій порівняв його роль в укр. л-рі з роллю Данте в італ. л-рі (надр. в "Санкт-Петербургских ведомостях" 7.III 1897). В мадрид. журн. "La Ilustración. Española y Americana" ("Іспано-американське просвітительство", 1877, № 4) Л. вмістив ст. "Тарас Шевченко — великий поет України", де опубл. уривки з творів "Тарасова ніч", "Кавказ", "До Основ'яненка", "Заповіт" ісп. мовою. Вивчав укр. нар. казки. Записав репертуар казкаря Р. Чмихала і подав його в "Етнографічному збірнику" (1904, т. 14), а в журн. "Мир божий" (1895, № 4) надр. ст. "Денисівський козак Р. Ф. Чмихало, його казки і приказки". Свою бібліотеку Л. заповів Науковому товариству імені Шевченка.

■ Літ.: Дорошенко Л. Володимир Лесевич. "Нова громада", 1906, січень; Кереев Н. Памяти В. В. Лесевича. "Русское богатство", 1906, № 3; Ротач П. Матеріали до українського біографічного словника. Літературна Полтавщина. "Архіви України", 1966, № 4.

Г. П. Кочур.