ЛЕПКИЙ ЛЕВКО СИЛЬВЕСТРОВИЧ

ЛЕ́ПКИЙ Левко Сильвестрович

• ЛЕПКИЙ Левко Сильвестрович

(псевд. — Зиз, Зазик, Льоньо, Леле, Оровець; 7.XII 1888, с. Поручин Бережанського пов., тепер с. Бище Бережанського р-ну Терноп. обл. — 28.Х 1971, м. Трентон, США)

- укр. письменник, видавець, композитор у США. Брат Б. Лепкого. Закін. Бережан. гімназію. Навч. 1909 — 14 у Краків. ун-ті. Учасник 1-ї світ. війни. 1940 виїхав до Кракова, 1944 — до США. Один з організаторів та командир кавалерії Укр. січових стрільців. Належав до літ. об'єднання "Богема" і Товариства письменників і журналістів імені І. Франка у Львові. Був директором вид-ва "Червона Калина", ред. сатир.-гумор. журналів "Будяк", "Зиз". Друкувався в журн. "Шляхи", "Нові шляхи", "Календарі „Червоної Калини"" та ін. Окр. вірші Л. опубл. в антології "Струни" (1922). Автор п'єси для дітей "Сон Івасика" (1922, з нотним додатком). Один з видавців пісенника "Великий співаник „Червоної Калини"" (1937). Упорядник пісенника "140 пісень з нотами" (1940, містить святкові, козац., стрілец., побут., любовні та лемківські пісні, коломийки, гагілки, веснянки). Один із засновників першого на західноукр. землях літ.-мист. театру "Співомовки" і лялькового театру сатири й гумору "Вертеп наших днів" (обидва — у Львові). Написав пісню "Журавлі" (слова Б. Лепкого; відома також під назвою "Чуєш, брате мій?...") та пісні на власні вірші "Ой видно село...", "Маєва нічка", "Бо війна війною", що стали народними. Редакцією журн. "Тернопіль" 1992 встановлено літ.-мистецьку премію імені братів Богдана і Левка Лепких.

■ Літ.: Подуфалий В. Крила стрілецької пісні. В кн.: "Чуєш, брате мій...". Тернопіль, 1990.

Ф. П. Погребенник.