• ЛЕНЦ (Lenz) Зігфрід
(17.III 1926, м. Лик, Сх. Пруссія, тепер м. Елк, Польща)
- нім. письменник. Навч. в Гамб. ун-ті. Працював репортером, редактором газети. Низка романів Л. — "Людина на бистрині" (1957), "Хліба й видовищ" (1959), "Міські розмови" (1963), "Урок німецької" (1968, найвідоміший твір письменника), "Взірець" (1973, рос. перекл. "Живой пример"), "Краєзнавчий музей" (1978), "На плацу" (1985) та ін. — має антифашист. і соціально-крит. спрямування. Автор кількох збірок оповідань ("Ейнштейн перетинає Ельбу поблизу Гамбурга", "Запах мірабелі", обидві — 1975, та ін.), філос. драми-притчі "Час невинних" (1961), п'єс для театру і радіоп'єс, літ.-крит. і публіцист. статей. Окр. твори Л. переклали В. Коломієць, Ю. Лісняк, О. Логвиненко.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Урок німецької. К., 1976;
[Твори]. "Всесвіт", 1984, № 7; Рос. перекл. — Благонадежный гражданин и другие рассказы. М., 1970; Хлеба и зрелищ. М., 1975; Живой прнмер. М., 1977; Краеведческий музей. М., 1982; Учебный плац. М., 1989.
■ Літ.: Затонський Д. "Епічний стан", "епічний простір" і сучасний роман на Заході. "Всесвіт", 1972, № 1; Хотинская Г. А. Романы Зигфрида Ленца. Саратов, 1985.
А. М. Подолинний.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»