АРАГОН ЛУЇ

АРАГО́Н Луї

• АРАГОН Луї

(Aragon)

(3.X 1898, Париж — 24. XII 1982, Париж, похований в Сент-Арну-ан-Івеліні, деп. Івелін)

- франц. письменник, громад. і політ. діяч. Член ФКП з 1927, член її ЦК з 1954. Член Всесвіт. Ради Миру (з 1957). У 1915 — 17 здобував мед. освіту в Парижі. На творчості А. раннього періоду позначився вплив сюрреалізму. Вирішальне значення для становлення передових поглядів А. мала Велика Жовтн. соціалістич. революція. Боровся проти фашизму, захищав Абіссінію, респ. Іспанію. Перші романи циклу "Реальний світ" — "Базельські дзвони" (1934), "Багаті квартали" (1936), "Пасажири імперіала" (1940). Під час окупації Франції гітлерівцями — учасник Руху Опору. Під псевдонімами Жак Дестен і Франсуа Ла Колер опубл. збірки патріотич. віршів "Ніж у серце" (1941), "Очі Ельзи" (1942), "Паноптикум" (1943), "Французька зоря" (1945), зб. новел "Рабство і велич французів" (1945) тощо. Після війни видав поетичну зб. "Знову ніж у серце" (1948), зб. нарисів "Людина-комуніст" (1946 — 53), останній з циклу "Реальний світ" роман-епопею "Комуністи" (т. 1 — 6, 1949 — 51; остаточна редакція, т. 1 — 4, 1967 — 68), поеми "Очі і пам'ять" (1954), "Незакінчений роман" (1956), основною темою яких є боротьба робітничого класу за мир, демократію, соціалізм. Автор істор. роману "Страсний тиждень" (1958), експериментально-лірич. романів "Анрі Матісс" (1971), "Театр-роман" (1974). Питанням л-ри присвятив кн. "Радянські літератури" (1955), зб. статей про соціалістич. реалізм "Я розкриваю карти" (1959). Ряд останніх книг і статей, де він виступав проти догматич. тлумачення соціалістич. реалізму, містить спірні і суперечливі думки. Разом з дружиною Е. Тріолі брав участь у 2-й Міжнар. конференції революц. письменників у Харкові (1930), побував на будівництві Дніпрогесу (поема "Червоний фронт", 1930). У 1934 подорожував по Рад. Союзу, створив поему "Ура, Урал!" (1934), був учасником 1-го і 2-го Всесоюз. з'їздів рад. письменників. У нарисі "Українське інтермеццо" (1955) дав огляд укр. л-ри, зокрема творчості Т. Шевченка, роману "Вершники" Ю. Яновського. Деякі книги рад. письменників (Ю. Тинянова, Ю.Яновського та ін.) вийшли в Парижі за ред. і з передмовами А. Лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1957). Нагороджений рад. орденами Жовтн. Революції і Дружби народів. Укр. мовою твори А. перекладали М. Терещенко, Борис Тен, В. Коптілов, В. Ткаченко, М. Овруцька та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Червоний фронт. Х., 1932; Поезії. К., 1950; [Вірші]. "Вітчизна", 1950, №. 6; [Вірші]. "Всесвіт", 1958, № 4; Українське інтермеццо. "Вітчизна", 1958, № 1; 3 "Незакінченого роману". "Всесвіт", 1967, №4; [Вірші]. В кн.: Із зарубіжної поезії. К., 1972; [Вірші], "Всесвіт", 1978, № 12; 1980, №5; 1983, № 7; Зброєю слова. К., 1987; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 11. М., 1957 — 61; Поэзия. М., 1980; Анри Матисс, т. 1 — 2. М., 1981; Римские свидания. М., 1984; Огонь Прометея. М., 1987.

■ Літ.: Балашова Т. В. Творчество Арагона. К проблеме реализма XX в. М., 1964; Пащенко В. І. Образ комуніста в творчості Луї Арагона. "Жовтень", 1954, № 8; Вербицький П. П. Поет батьківщини. В кн.: Вербицький П. П. Прапороносці миру. К., 1955; Пащенко В. І. Луї Арагон і література Руху Опору у Франції. Львів, 1960; Затонський Д. В. Осягнення майбутнього. В кн.: Затонський Д. В. У пошуках сенсу буття. К., 1967; Паевская Л. В. Луи Арагон. Биобиблиографический указатель. М., 1956.

В. І. Пащенко.