• ЛІ (Lie) Юнас Лауріте Ідеміль
(6.XI 1833, Ейкер, побл. м. Модума — 5.VII 1908, м. Ставерн)
- норв. письменник. Вивчав 1851 — 58 юриспруденцію в ун-ті м. Крістіанії. У 1871 — 1874, 1878 — 1906 жив за кордоном (Італія, Німеччина, Франція). 1866 опубл. зб. "Вірші". В романі "Духовидець, або Нурланнські картини" (1870) реальні події поєднуються з містикою. Автор перших у норв. л-рі мариніст. романів — "Трищогловик „Майбутнє", або Життя на Півночі" (1872), "Лоцман та його дружина" (1874), "Уперед!" (1882). Соціально-крит. спрямування мають романи "Довічно засуджений" (1883), "Родина із Гільє" (1883; рос. перекл. — "Хутор Гилье"), "Мальстрем" (1884), "Дочки командора" (1886), "Майса Юнс" (1889). У творах 90-х pp., поряд з розробкою соціальних питань, Л. під впливом неоромантизму звертається до ірраціонального, підсвідомого в сприйманні людини — романи "Злі сили" (1890), "Ніоба" (1893; укр. перекл. — "Сучасна Ніоба", Львів, 1896), "Хибними шляхами" (1899), "Коли спадає залізна завіса" (1901), "На схід від сонця, на захід від місяця і позаду Вавілонської вежі" (1905), збірки оповідань і казок "Вісім оповідань" (1885), "Троль" (т. 1 — 2, 1891 — 92), "Казки" (1908). Писав драми ("Лінделін", 1897, та ін.).
♦ Тв.: Укр. перекл. — Дві матері. В кн.: Будні. Оповідання з чужих мов, зб. 1. К., 1917; Рос. перекл. — Избранные произведения, т. 1 — 2. СПБ, 1895; Пожизненно осужденный. М., 1962; Хутор Гилье — Майса Юнс. М., 1966.
Є. І. Нечепорук.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»