АНТОНИЧ БОГДАН ІГОР

АНТО́НИЧ Богдан Ігор

• АНТОНИЧ Богдан Ігор

(5.Х 1909, с Новиця на Лемківщині, тепер ПНР — 6.VII 1937, Львів)

- укр. поет. Нар. в сім'ї священика. Закінчив 1933 Львів. ун-т. Виявляв зацікавлення малярством і музикою. Перша книжка "Привітання життя" (1931) відзначалась широкою, для укр. поезії доти незнаною тематикою (спортивний цикл), вибагливою звуковою інструментовкою вірша. Вона свідчила про новаторський талант А. Тоді ж А. працював над збіркою реліг. гімнів "Велика гармонія", яку свідомо не опублікував. Поглиблюється конфлікт у філос. поглядах поета. В його творчості, яка все більше підпорядковується матеріалістичному світобаченню, з'являються "земні", навіть соціальні мотиви. У 1934 видано другу книжку — "Три перстені" — найдосконаліше ліричне творіння А. В центрі її — образ Лемківщини, казковий світ молодості поета, який, одначе, затьмарений реальними картинами злиденного підневільного життя краю. "Книга Лева" (1936) — третя, найбільша, остання з прижиттєвих збірок А. — новий крок у філос. осмисленні буття, у розвитку таланту поета. Гол. тема її — зв'язок між людиною й природою, розкриття "таємниці життя" в єдності духовних і матеріальних виявів. У ній А. остаточно формує свій пантеїстичний погляд на буття і природу людського пізнання. Хоч філос. матеріалізм А. і не був завжди послідовним, все ж він становив міцну основу його поетичних відкриттів. По смерті А. з рукописної спадщини поета видано дві книжки — "Зелена євангелія" і "Ротації" (обидві — 1938). Перша присвячена темі єдності всього (живого й неживого) на Землі, друга — урбаністична, пристрасна, спрямована проти бездуховності капіталістич. міста-спрута. А. збагатив укр. л-ру монументальними образами космосу, океанічних стихій, картинами, в яких поєднані реалістичні й фантастичні мотиви, філос. лірикою, прославленням матерії і слова, законів біосу й мистецтва, які спільно творять людину. Творчість А. співзвучна з поезією У. Уїтмена, Е. Верхарна, П. Тичини. При тому, що їй притаманні деякі світоглядні суперечності, неясності в пошуках ідеалу, "сонячна" гуманність, оригінальна художня система, багатозначна метафора ставлять поезію А. на світовий рівень поетичного мистецтва. А. також належить лібретто опери "Довбуш", незакінчений роман "На тому березі", ряд статей з естетики. Окремі твори А. перекладені рос., лит., латис. та ін. мовами народів СРСР; в перекладі Л. Фелдека видані словац. мовою, Т. Голлендера, Є. Плесняровича, Т. Хрусцелевського, Ф. Неуважного та ін. — польс; П. Несмера і Рудмана (США) — англ. мовою.

♦ Тв.: Перстені молодості. Братіслава, 1966; Пісня про незнищенність матерії.- К., 1967.

■ Літ.: Павличко Д. Пісня про незнищенність матерії. В кн.: Антонич Б. І. Пісня про незнищенність матерії. К., 1967; Жулинський М. Малий хрущ на Шевченкових вишнях. "Літературна Україна", 1987, 30 липня.

Д. В. Павличко.