КО́ТОВ Борис Олександрович
• КОТОВ Борис Олександрович
[12(25).IV 1909, с. Пахотний Угол, тепер Бондарського району Тамб. обл. — 29.IX 1943, побл. с. Пекарі Канівського р-ну Черкас. обл.]
- рос. поет. Одержав середню освіту. З 1931 жив на Донбасі, працював на шахті. Учасник Вел. Вітчизн. війни, загинув під час форсування Дніпра; посм. удостоєний звання Героя Рад. Союзу (1944). Друкувався з 1928 у донец. пресі (газ. "Кочегарка", журн. "Літературний Донбас" тощо), у колект. збірниках. Провідні теми віршів К. — громадян. війна, шахтарська праця, будні червоноармійців. Написав також повість "Записки ліквідатора" (збереглась в уривках) — про ліквідацію неписьменності в глухих селах, в якій К. брав участь. Посм. видано збірки "Вірші" (1953), "Недоспівана пісня" (1960; увійшли також проза, листи).
■ Літ.: Ионов А. Жизнь и стихи героя. В кн.: Котов Б. Стихи. К., 1975; Демидов В. Ратный подвиг поэта. В кн.: Котов Б. А. Недопетая песня. Донецк, 1983; Демидов В. Обеліск. "Літературна Україна", 1989, 13 липня.
В. А. Бурбела.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»