КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ

КОЛЕ́ССА Філарет Михайлович

• КОЛЕССА Філарет Михайлович

(17.VII 1871, с. Татарське, тепер Піщани Стрийського р-ну Львів. обл. — 3.III 1947, Львів)

- укр. рад. фольклорист-музикознавець, композитор і літературознавець, академік АН УРСР з 1929, доктор філософії з 1918. Закінчив 1894 філос. ф-т Львів. ун-ту. У Віден. ун-ті 1891 — 92 слухав курс лекцій з гармонії в австр. композитора й педагога А. Брукнера: там же 1906 — 07 брав участь у слов'ян. семінарі В. Ягича. Член Наук. т-ва ім. Шевченка з 1909; з 1929 — голова його Етногр. комісії, співпрацював з І. Франком, В. Гнатюком та ін. Підтримував творчі зв'язки з М. Лисенком, Лесею Українкою, К. Квіткою, Б. Бартоком, К. Мошинським, Ю. Соколовим, М. Азадовським та ін. Після возз'єднання укр. земель в єдиній Укр. Рад. державі — професор і зав. кафедрою Львів. ун-ту (з 1939), директор Етногр. музею у Львові (з 1940).

Своїми працями К. заклав основи укр. етногр. музикознавства, структурно-типол. досліджень фольклору. Нар. творчість розглядав у зв'язку з істор. процесом, укр. фольклор вивчав у порівнянні з фольклором ін. слов'ян. народів. Розробив методику дослідження пісенної ритміки ("Ритміка українських народних пісень", 1907; "Мелодії гаївок", 1909; "Балада про дочку-пташку в слов'янській народній поезії", 1934 — 37). К. належать перше найбільше видання музики дум з текстами ("Мелодії українських народних дум", 1910 — 1913), теор. дослідження "Про генезу українських дум", 1921; "Формули закінчення в українських народних думах у зв'язку з питанням про наверствування дум", 1935; "Хмельниччина в українських народних піснях і думах", 1940), в яких він висунув гіпотезу про зв'язок дум з нар. голосіннями всупереч теорії про їхнє літ. походження. Значну увагу приділяв збиранню й публікації нар. пісень та розробці проблеми народнопісенних діалектів ("Народні пісні з Південного Підкарпаття", 1923; "Народні пісні з Галицької Лемківщини", 1929; "Народні пісні з Підкарпатської Русі", 1938; "Народна музика на Поліссі", 1939). Ряд праць присвятив історії розвитку жанрів укр. нар. поезії ("Українська народна пісня на переломі XVII — XVIII вв.", "Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку", обидві — 1928), дослідженню міжслов'ян. зв'язків ("Карпатський цикл народних пісень, спільних українцям, словакам, чехам і полякам", 1931). Важливе місце в доробку К. займають праці про взаємозв'язки фольклору й л-ри ("Студії над поетичною творчістю Т. Шевченка", 1939; "Народнопісенна ритміка в поезії Івана Франка", 1941; "Про віршову форму поезій Маркіяна Шашкевича", 1911; "Академік Кирило Студинський про вплив усної словесності на поетів українського літературного відродження", 1930), а також про фольклорні інтереси укр. письменників ("Улюблені пісні Івана Франка", "Леся Українка і український музичний фольклор", обидві — 1946). У музикознавстві й муз. творчості К. був послідовником М. Лисенка ("До питання про український музичний стиль", 1907; "Народний напрям у творчості Миколи Лисенка", 1913; "Спогади про Миколу Лисенка", 1947). Автор багатьох обробок нар. пісень, оригінальних муз. творів на слова Т. Шевченка ("Утоптала стежечку", "Якби мені черевики", "Ой умер старий батько", "Було колись — в Україні"), О. Олеся ("Ой чого ти, тополенько"), О. Маковея ("Помер рекрут"), Ю. Федьковича. 1971 в с. Ходовичі Стрийського р-ну Львів. обл., де минуло дитинство К., відкрито Колесси Ф. М. музей. Частина архіву К. (наук. праці, записи нар. творчості, листування тощо) зберіг. також в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН УРСР.

♦ Тв.: Фольклористичні праці. К., 1970; Музикознавчі праці. К., 1970; Музичні твори. К., 1972.

■ Літ.: Грица С. Філарет Михайлович Колесса. К., 1962.

С. Й. Грица.