А́КІТА Удзяку
• АКІТА Удзяку
(справж. — Токудзо; 31.I 1883, м. Куроїсі, префектура Аоморі — 12.V 1962)
- япон. письменник і громад. діяч. Член КПЯ з 1947. Закінчив ун-т Васеда (Токіо). Повість "Перша зоря" (1908) та ін. ранні твори мають антивоєнне спрямування. Автор філос. драми "Будда і смерть дитини", що має містичний характер, п'єс "Ніч на кордоні" і "Граната" (усі — 1920). На поч. 20-х pp. зацікавився ідеями соціалізму, обстоював пролет. драм. мистецтво. У 1927 — 29 побував у Рад. Союзі, брав участь у святкуванні 10-ї річниці Великого Жовтня. Враження від поїздки описав у книзі нарисів "Молода Радянська Росія" (1929). У 1928 — 34 був головою Ін-ту пролет. науки. А. належить також збірка дит. оповідань "Автобіографічні оповідання Удзяку" (1953) та "Щоденник Акіти Удзяку" (т. 1 — 5, вид. 1965 — 66).
Б. П. Яценко.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»