АЙТМАТОВ ЧИНГІЗ

АЙТМА́ТОВ Чингіз

• АЙТМАТОВ Чингіз

(12.XII 1928, аїл Шекер, тепер Кіровського р-ну Кирг. РСР)

- кирг. рад. письменник, громад. діяч, нар. письменник Кирг. РСР з 1968, академік АН Кирг. РСР з 1974, Герой Соц. Праці (1978), дійсний член Європ. академії наук. мист -ва і л-ри з 1983, чл. Всесв. академії наук і мист-в. Член КПРС з 1959. Закінчив 1953 Кирг. с.-г. ін-т і 1958 Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Гол. ред. жури. "Инсстранная литература" з 1988. Пише кирг. і рос. мовами. У перших творах змальовував життя і працю рад. людей у роки війни і в повоєнний час (повісті "Важка переправа", 1956; "Ми йдемо далі", "Віч-на-віч", обидві — 1957, та ін.). У повістях "Джаміля" (1958), "Перший учитель" (1959), "Верблюже око", "Тополенька моя в червоній косинці" (обидві — 1961; увійшли до зб. "Повісті гір і степів", 1962; Ленінська премія, 1963) відображено глибокі соціальні перетворення в житті кирг. народу після Великої Жовтн. соціалістич. революції. У повісті "Материнське поле" (1963) утверджується велич рад. жінки-трудівниці, багатство душі Матері, її мудрість та любов до життя наперекір жорстоким випробуванням долі. Трагічним відсвітом війни позначена повість "Ранні журавлі" (1975), де показано передчасне змужніння підлітків. Гостра соціально-моральна проблематика досліджується в повісті "Прощай, Гульсари!" (1966; Держ. премія СРСР, 1968), в якій через долю героя виражено драматизм епохи, гуманістичний зміст боротьби за високі моральні ідеали. Органічна єдність людини і природи, що стає моральним імперативом сучасності, пристрасне заперечення всякого зла, руїнницьких сил, які прагнуть стерти історичну пам'ять народу, відкинути засади народної етики, — такий зміст повісті "Білий пароплав (Після казки)" (1970; Державна премія СРСР, 1977), у якій письменник звертається до поетики міфа, притчі. Включення легенди в худож. структуру повісті "Рябий пес біжить краєм моря" (1977), наскрізь пройнятої реалістичною символікою, дозволяє глибше виявити гуманістич. пафос твору, мотив спільності людського роду. Складний комплекс ідейно-філос. та сусп.-політ. проблем, пов'язаних з сучас. станом і перспективами розвитку суспільства, всього людства, розроблено в романах "І понад вік триває день" ("Буранний полустанок", 1980; Держ. премія СРСР, 1983) та "Плаха" (1986), де втілено думку про єдність людства і його відповідальність за збереження життя на Землі, утверджується необхідність високої духовної місії сучасника. Ідею "планетарної свідомості" як необхідну передумову забезпечення миру на Землі, подолання суперечностей між різними сусп.-політ. системами, співробітництва між народами в ядерну епоху А. послідовно обстоює у публіцистич. виступах. Був організатором Іссик-Кульського форуму діячів світової культури (1986). Автор статті про Т. Шевченка "Невичерпний, як Дніпро" (1964). Твори А. перекладено багатьма мовами народів СРСР і світу. Укр. мовою їх перекладали М. Шумило, А. Осипчук, І. Щербина та ін. Про творчість А. писали О. Гончар, Л. Новиченко, Н. Кузякіна, П. Сердюк, А. Погрібний та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений. т. 1 — 3. М., 1982 — 84; В соавторстве с землею и водою... Очерки, статьи, беседы, интервью. Фрунзе, 1978; Повести, рассказы. Фрунзе, 1985; Эхо мира. Повести, рассказы, публицистика. М., 1986; Плаха. М., 1987; Статьи, воспоминания, диалоги, интервью. М., 1988; Укр. перекл. — Твори, т. 1 — 2. К., 1983; Материнське поле. К., 1967; Джаміля. К., 1975; Рябий пес біжить краєм моря. — Ранні журавлі. К., 1978; Повісті гір і степів. К., 1980.

■ Літ.: Асаналиев К. Открытие человека современности. Заметки о творчестве Чингнза Айтматова. Фрунзе, 1968; Сердюк П. О. Чингіз Айтматов. К., 1971; Коркин В. Человеку о человеке. Заметки о творчестве Ч. Айтматова. Фрунзе, 1974; Воронов В. Чингиз Айтматов. М., 1976; Гачев Г. Чингиз Айтматов и мировая литература. Фрунзе, 1982; Новиченко Л. Щоб людина була людиною... В кн.: Айтматов Ч. Твори, т. 1. К., 1983; Левченко В. Г. Чингиз Айтматов. М., 1983.

І. Д. Бажинов.