АДІ (ADY) ЕНДРЕ

А́ДІ (Ady) Ендре

АДІ (Ady) Ендре

(22.XI 1877, с. Ерміндсент, тепер с. Аді Ендре, СРР — 27.I 1919, Будапешт)

- угор. поет, публіцист, революц. демократ. Основоположник нової угор. поезії. Навчався в Дебрецен. ун-ті. Перша зб. — "Вірші" (1899). З 1900 займався журналістикою, зокрема описував події рос.-япон. війни та революції 1905 — 07. Збірки "Нові вірші" (1906), "Кров і золото" (1907), "На колісниці Іллі-пророка" (1908), "Хто мене бачив" (1914) та ін. пройняті ідеями інтернаціоналізму й гуманізму. Автор закликає до революц. перетворення світу, утверджує роль пролетаріату. В публіцистич. статтях і віршах періоду 1-ї світової війни А. викривав її грабіжницький, антинар. характер. У статтях "Велика брехня" і "Прокляття від великого маєтку" писав про безправне життя закарпат. українців. Укр. мовою окремі вірші А. переклали М. Бажан, М. Лукаш, Д. Павличко, Ю. Шкробинець, І. Драч, В. Забаштанський, П. Осадчук, К. Дрок, М. Шаповал, С. Йовенко, С. Жолоб, І. Мегела та ін. Образ А. створив у вірші "Слово" Д. Павличко.

Тв.: Укр. перекл. — Вибране. Ужгород, 1949; Вибрані поезії. К., 1977; [Вірші]. В кн.: Передчуття. К., 1979; [Вірші]. "Дніпро", 1982, № 2; Рос. перекл. — Стихи. М., 1975.

Літ.: Россиянов О. К. Творчество Эндре Ади. М., 1967; Мегела І. Провісник революції. "Дніпро", 1977, № 4; Нових часів — нові пісні. "Дніпро", 1982, № 2.

В. Ю. Васовчик.

Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»

АДАМ (ADAM) ГЕОРГ →← АГУМАА КІАЗИМ КАРАМАНОВИЧ

T: 141