ДЖАЛІЛЬ МУСА

ДЖАЛІ́ЛЬ Муса

• ДЖАЛІЛЬ Муса

[справж. — Залілов Муса Мустафович; 2 (15).II 1906, с. Мустафіно, тепер Оренб. обл. — 25.VIII 1944, Берлін]

- татар. рад. поет, Герой Рад. Союзу (1956, посмертно). Член КПРС з 1929. Закінчив 1931 Моск. ун-т. 1942 тяжко поранений на фронті потрапив у полон. У концтаборі очолював підп. антифашист. орг-цію. Страчений у Моабітській тюрмі. Поезії Д. пройняті гордістю за подвиги народу, почуттями дружби та інтернаціоналізму (зб. "Орденоносні мільйони", 1934; поеми "Джин", 1939, "Листоноша", 1941, та ін.). Створив лібретто опер Н. Жиганова "Ільдар" (1941) та "Золотоволоса" (1941; Держ. премія СРСР, 1948).

Вірші воєнних років сповнені оптимізму, віри в перемогу над фашизмом: "З госпіталю" (1941), "Перед атакою" (1942), зб. "Листи з окопу" (1944) та ін. Поезії Д., написані 1942 — 44, ввійшли до зб. "Моабітський зошит" (1953; Ленінська премія, 1957). Бував на Україні, брав участь у святкуванні 125-річчя від дня народження Т. Шевченка в Києві й Каневі. Любов до українського народу звучить у віршах Д. "Братерство", "Україні", "Матрос Штепенко".

Брав участь у виданні татар. мовою "Кобзаря" Т. Шевченка (1939), переклав кілька його поезій (поеми "Наймичка", "Якби тобі довелося" та вірш "Не завидуй багатому"), написав ст. "Вчитися в Шевченка" (1939). Окремі твори Д. переклали П. Тичина, М. Вінграновський, Б. Степанюк, Л. Горлач, П. Скунць, В. Забаштанський, В. Мордань, Д. Чередниченко, О. Новицький, Ю. Сердюк, Р. Лубківський, В. Женченко та ін. Мусі Джалілю присвятили вірші П. Тичина, М. Тарновський, Д. Павличко, С. Тельнюк, І. Гущак, Ф. Гарін та ін. За творами Д. композитор Ю. Мейтус написав ряд романсів.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Чотири квітки. К., 1972; Мої пісні. В кн.: З вогненних літ. К., 1975; Моабітський зошит. К., 1986; Рос. перекл. — Избранные произведения. Л., 1979; Лирика. М., 1984; Сквозь бури. М., 1986; Пылай моя песня. М., 1989.

■ Літ.: Джаліль А. Кілька слів про Мусу Джаліля. "Вітчизна", 1957, № 7; Лубківський Р. Пелюстки червоної ромашки. "Жовтень", 1966, № 2; Грузман З. М. Павло Тичина про Мусу Джаліля. "Радянське літературознавство", 1974, № 2; Махмудов А. Образ поета-борця. "Радянське літературознавство", 1976, № 7; Боздвиженский В. Г. Поэзия Мусы Джалиля. Казань, 1981; Тичина П. Муса Джаліль у Києві. — [Мусі Джалілю]. В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 3. К., 1984; Хамматов Ш. Х. Муса Джалиль — солдат партии. Казань, 1984; Мустафин Р. А. Муса Джалиль. Казань, 1986; Єнакієв Р. Два співці. "Вітчизна", 1986, № 4; Тичина П. [Муса Джаліль]. В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 9. К., 1987; Хамматов Ш. Х. Муса Джалиль — интернационалист Казань, 1988; Бикмухаметов Р. Муса Джалиль. М., 1989; Ахметзянова Н. А., Камалова Р. С., Каримуллин А. Г. Муса Джалиль. Библиографический указатель. 1919 — 1973. Казань, 1976; Ахметзянова Н. А., Камалова Р. С., Гиния Р. Г. Муса Джалиль. Указатель литературы 1974 — 1984. Казань, 1987.

І. М. Давидова.