АБСАЛЯ́МОВ Абдурахман Сафійович
• АБСАЛЯМОВ Абдурахман Сафійович
(28.XII 1911, с. Старо-Аллагулово, тепер Ковилкінського р-ну Мордов. АРСР — 7.II 1979, Казань)
- татар. рад. письменник. Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1940 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). В романах "Орлята" (1949), "Газінур" (1953), "Вічна людина" (1960) показав героїзм рад. людей у роки Великої Вітчизн. війни. Романи "Вогонь невгасимий" (1958), "Білі квіти" (1964), "Зелений схил" (1968) — про життя Рад. Татарії. Пам'яті Муси Джаліля присвячений роман "Пливуть хмари" (1978). У романі "Прогримить грім" (1973) відтворено казанський період життя В. І. Леніна. Автор есе про Марка Вовчка. Окремі твори А. переклали Г. Ігнатенко та О. Синиченко.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Газінур, К., 1957; Вогонь невгасимий. К., 1962.
Р. К. Ганієва.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»