АБЕЛЯ́Р П'ер
• АБЕЛЯР П'ер
(Abélard, Abailard)
(1079, Палле, Бретань — 21.IV 1142, абатство Сен-Марсель)
- франц. філософ, теолог, письменник. У творах "Вступ до теології", "Так і ні" (1121 — 22), "Етика", "Діалектика" та ін. утверджував пріоритет розуму, логіки, досвіду над сліпою вірою та схилянням перед авторитетами. Зазнав переслідувань ортодоксального катол. духівництва. Центр. місце в автобіогр. творі А. "Історія моїх бідувань" (1136) займає трагічна любов А. до Елоїзи, учениці, згодом його дружини, потім черниці. Збереглося листування А. з Елоїзою й звернені до неї вірші лат. мовою. Історія цього кохання знайшла відгук у творчості багатьох письменників (Ф. Війон, Ф. Петрарка, А. Поп, Ж. Ж. Руссо, К. Фаррер та ін.), в укр. л-рі — у вірші Є. Плужника "В листопаді, місяці тихім...".
♦ Тв.: Рос. перекл. — История моих бедствий. М., 1959.
Г. П. Кочур.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»