ГОЛУБОК (ГОЛУБ) ВЛАДИСЛАВ ЙОСИПОВИЧ

ГОЛУБО́К (Голуб) Владислав Йосипович

• ГОЛУБОК (Голуб) Владислав Йосипович

[3(15).V 1882, ст. Лісна, тепер Барановицького р-ну Брест. обл. — 7.III 1942)

- білорус. рад. письменник, актор, режисер, нар. артист БРСР з 1928. Закінчив 1906 міське уч-ще в Мінську, пізніше — мистецькі курси. Один із зачинателів білорус. рад. театру і драматургії. В 1913 вийшла його зб. "Оповідання". На формування естетичних смаків Г. мав вплив укр. демокр. театр кін. 19 ст. У драматургії Г., яка утверджувала принципи народності й демократизму, переважають комедії, в т.ч. сатиричні ("Писареві іменини", пост. 1917, опубл. 1927; "Суд", пост. 1920, опубл. 1925; "Вітрогони", пост. 1922, опубл. 1930, та ін.), драми з елементами мелодрами ("Остання зустріч", пост. 1917, опубл. 1919; "Ганка", пост. 1920, опубл. 1929; "Білий вінок", пост. 1921, опубл. 1929, та ін.). Г. першим у білорус. драматургії звернувся до жанру історико-революц. драми ("Пан Суринта", пост. 1923, опубл. 1930). Як режисер ставив у заснованому ним Білорус. пересувному театрі (1920 — 32) комедії М. Кропивницького "Пошились у дурні" та "По ревізії", деякі п'єси укр. рад. драматургів. У серед. 20-х pp. театр часто гастролював на Чернігівщині. Переклав оповідання Є. Гребінки "Кручена овечка". Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

■ Літ.: Вознесенський А. Сучасний білоруський театр. "Червоний шлях", 1929, № 2.

Л. З. Мороз.