ГЕ ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

• ГЕ Григорій Миколайович

[псевд. — Лядава, Григір; 25.I (6.II) 1830, Воронеж — 2(15).XI 1911, Миколаїв]

- укр. і рос. письменник, культур. діяч. Брат художника-передвижника М. М. Ге. Гімназичну освіту здобув у Києві. Закінчив 1854 Петерб. школу гвард. підпрапорщиків та кавалерійських офіцерів. Вийшовши у відставку (1855), працював мировим посередником у селах Поділля. Пізніше жив у Херсоні і Миколаєві. У 60 — 70-і pp. став ініціатором заснування і першим директором першої громад. б-ки в Херсоні (1871 — 73). Писав укр. і рос. мовами. Враження від безпосереднього знайомства з життям подільських сіл, складних і напружених взаємовідносин селян і поміщиків лягли в основу його докум. нарисів, уривки з яких надруковані 1862 в "Основі". П'єса "Жена" (1868) присвячена морально-етичним питанням. У п'єсі "Ганнуся" знайшли відображення прогрес. ідеї різночинців 60-х pp. У п'єсах "Каникулы" (1868) і "Шквал" (1892) розроблялась тема життя інтелігенції, її ставлення до прогрес. ідей часу (п'єса "Шквал" ішла на сценах театрів Миколаєва, Харкова). У романі "Софья Малич (Между старым и новым)" зображено важке життя євр. населення, що емігрувало з України до Зх. Європи та Америки. Г. був організатором і активним учасником літ.драм. гуртка й аматорського театру в Миколаєві. Досліджував історію міста. Залишив спогади про М. Ге.

♦ Тв.: Жена. Херсон, 1868; Ганнуся. Херсон, 1870; Софья Малич. СПБ, 1888; Воспоминания о Н. Н. Ге как материал для его биографии. "Артист", 1894, № 43 — 44.

П. О. Лобас.