ВІРГІНІЯ ЮЛІЯ

ВІРГІ́НІЯ Юлія

• ВІРГІНІЯ Юлія

(Virginia; справж. прізв. — Шойєрман-Фульд-Ленгсдорф)

(1.IV 1878, Франкфурт-на-Майні — 23.IV 1942, там же)

- нім. поетеса, перекладачка, скульптор. За часів фашист. режиму зазнала переслідувань. Автор збірок ліричних віршів "Перший ужинок" (1903), "Буря і зірка" (1905), упорядник антології "Сучасна жіноча лірика" (1907), "Щоденника Марії Башкирцевої та її листування з Гі де Мопассаном" (1906). В 1910 опубл. свої переклади творів Т. Шевченка "Заповіт", "Сонце заходить, гори чорніють", "Тече вода в синє море" у міжнар. збірнику революц.-демокр. напряму "Праця і свобода", підготовленому до друку в Лозанні А. Зелібом і К. Злинченком. Видала у своєму перекладі (із вступною статтею і передмовою) зб. "Вибрані вірші Тараса Шевченка" (Лейпціг, 1911). До книги увійшло 30 творів: "Заповіт", "Кавказ", "Ой чого ти почорніло", "Сон" ("На панщині пшеницю жала") та ін. Написала вступну статтю до повісті Т. Шевченка "Художник", що вийшла у Лейпцігу 1912 в перекладі А. Зеліба. У статтях наголошувала на загальнолюдському значенні творчості Т. Шевченка. Відома і як скульптор, деякі її роботи зберігаються в музеях Мюнхена і Франкфурта-на-Майні.

■ Літ.: Погребенник Я. М. Шевченко німецькою мовою К., 1973; Погребенник Я. М. Юлія Віргінія — перекладачка й популяризаторка творчості Шевченка в Німеччині. В кн.: Збірник праць вісімнадцятої наукової шевченківської конференції. К., 1971.

Я. М. Погребенник.