БУ́ДНИЙ Беняш
• БУДНИЙ Беняш
(р. н. невід. — після 1624)
- білорус. письменник-гуманіст. Вчився в Кенігсбер. ун-ті (з 1588). Писав польс. і лат. мовами. Перекладач і коментатор Ціцерона, Плутарха, Дж. Боккаччо. Співавтор латиномовних "Похвальних пісень" (Любеч, 1621) з приводу смерті Януша Радзивілла. Обстоював науку й освіту, викривав людські й сусп. вади, висловлював єретичні з погляду церковників думки. Твори Б. переслідувались і нищились. Гол. книгою Б. є польськомовна зб. апофегм під заголовком "Короткі повісті, що їх називають апофегмами, чотири книги" (Вільно, 1599). У 17 ст. вийшло 10 перевидань; вона поширювалась у рукописах, як в оригіналі, так і в білорус. укр. та рос. переробках; використовувалась східнослов'ян., зокрема укр., письменниками — Іоаникієм Галятовським, Антонієм Радивиловським та ін.
■ Літ.: Анушкин А. И. "Апофегматы" Беняша Будного. В кн.: Книга. Исследования и материалы, сб. 22. М., 1971; Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст. К., 1983.
В. І. Крекотень.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»