БОНДАРЧУ́К Петро Федотович
• БОНДАРЧУК Петро Федотович
(1.VI 1936, с. Талалаївка, тепер у складі с. Василівки Іллінецького р-ну Вінн. обл.)
- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1978. Закінчив 1974 Донец. ун-т. У збірках поезій "Серцем чую" (1959), "Не відлюби свої тривоги" (1965), "Грань" (1973), "Шахтарське небо" (1979) та ін. пише про красу рідної землі, радість творчої праці. Збірки повістей та оповідань "Прости мені, лелько!" (1968), "Отава" (1969), "Ясени опівночі" (1971), "Калина край дороги" (1982), "Зорі живуть довго" (1984), "Квітка, повна роси" (1985), "Білий травень" (1986) присвячені переважно морально-етичній проблематиці. Автор збірок віршів та казок для дітей. Окремі твори Б. перекладено рос., білорус., та молд. мовами.
♦ Тв.: Чарівна птиця. К., 1986; Рос. перекл. — Воскресные поезда. М., 1983; Светлой осенью. Донецк, 1987.
М. С. Федорчук.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»