БЕ́ЛЕВ Генчо Георгієв
• БЕЛЕВ Генчо Георгієв
[12 (24).VI 1889, м. Іхтиман — 24.I 1963, Софія]
- болг. письменник. Член БКП з 1944. В ранній творчості зазнав впливу модернізму. В романі "Гребля тріщить. Провінційна хроніка" (1936), серії романів "Випадки з життя Минка Минина" [т. 1 — 5: "Голка зламалася", 1940; "Нові люди", 1945, "Червона зоря", 1952; "Дія перша", 1958 (1960 вийшла під назвою "Панорама епохи"); "Кипіння", 1967] відтворив життя болг. трудящих, зростання революц. руху в країні. З нагоди 125-річчя з дня народження Т. Шевченка (1939) опублікував у спец. ювілейному виданні "Тарас Шевченко" статтю "Вічний, як народ". Один з авторів надісланого у травні 1939 до Спілки письменників СРСР і присвяченого тій же даті листа групи болг. письменників (Г. Бакалов, Л. Стоянов, П. Павлов, К. Зидаров та ін.), в якому підкреслювався вплив Т. Шевченка на болг. л-ру 2-ї пол. 19 ст. Укр. мовою повість Б. "Знегоди одного хлопчика" переклала В. Іваненко.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Знегоди одного хлопчика. К., 1960; Рос. перекл. — Случаи из жизни Минко Минина. М., 1951.
В. О. Захаржевська.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»