МАЙО́РОВ Микола Кирилович
• МАЙОРОВ Микола Кирилович
(19.XII 1919, с. Велика Олександрівка, тепер смт Херсонської області — 12.VII 1993, Одеса)
- укр. письменник. Закін. 1939 Одес. машинобудівний технікум. Учасник Вел. Вітчизн. війни, партиз. руху. Писав також рос. мовою. Повість "Мужність" (1951, у співавт.; нова ред. під назвою "За велінням серця", 1976) відтв. героїчну боротьбу партизанів улітку 1943. Нар. месникам присвятив худож.-мемуарні твори "Незабутні дні" (1963), "Загін „Ураган"" (1967), "Суворі випробування" (1968), "Йшли в похід" (1979). Плідно працював у царині сатири й гумору. Фейлетони, гуморески, скетчі, памфлети увійшли до збірок "Перший постріл" (1954), "Гуморески" (1956), "Гарячі припарки" (1962), "Кінець нейтралітету" (1971), "На прицілі" (1979), "Моїм адресатам" (1985) та ін.
♦ Тв.: Суворі випробування. — За велінням серця. К., 1990.
■ Літ.: Сушинський Б. Миколі Майорову — 70. "Літературна Україна", 1990, 11 січня.
В. О. Дорошенко.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»