ЛЕЛЕВЕЛЬ (LELEWEL) ЙОАХІМ

ЛЕЛЕ́ВЕЛЬ (Lelewel) Йоахім

• ЛЕЛЕВЕЛЬ (Lelewel) Йоахім

(21.III 1786, Варшава — 29.V 1861, Париж)

- польс. історик, публіцист і громад. діяч. Один з ідеологів польс. нац.-визв. руху 1-ї пол. 19 ст. Закін. 1808 Вілен. ун-т. Викладав 1809 — 10 історію в ліцеї м. Кременця (тепер Терноп. обл.), 1815 — 24 — професор Вілен. і Варшав. ун-тів. За демокр. погляди був позбавлений права викладання. Під час польс. повстання 1830 — 31 — голова "Патріотичного товариства", член Тимчас. уряду. Після поразки повстання емігрував (Париж, Брюссель). Основоположник романт. школи в польс. історіографії. Автор праць з історії Польщі й Литви ("Нумізматика середньовіччя", т. 1 — 3, 1835 — франц. мовою; "Порівняння двох польських повстань, 1794 і 1830 — 31", вид. 1840; "Середньовічна Польща", т. 1 — 4, 1846 — 51, та ін.). Був поборником єдності слов'ян. народів. Підкреслював роль нар. мас в історії, виступав проти соціального і нац. гноблення. Наголошував на прогресивності нац.-визв. рухів, у т. ч. Визв. війни укр. народу 1648 — 54. Ідеї Л. знаходили підтримку в середовищі прогрес. укр. інтелігенції, зокрема кирило-мефодіївців. У повісті "Художник" Т. Шевченко з повагою згадав про Л. як історика.

♦ Тв.:

[Твори]. В кн.: Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей, т. 2. М., 1956.

■ Літ.: Вервес Г. Д. Т. Г. Шевченко і Польща. К., 1964; Кеневич С. Лелевель. М., 1970.

Г. Д. Вервес.