КО́ВАЧ Вілмош Емілович
• КОВАЧ Вілмош Емілович
(5.VI 1927, с. Гать, тепер Берегівського р-ну Закарп. обл. — 13.XI 1977, Будапешт)
- рад. письменник, писав угор. мовою. Жив на Україні. Одержав середню освіту. Працював бухгалтером, був на видавничій роботі. 1977 виїхав до Угорщини. Автор поетич. збірок "Не можна мовчати" (1957), "Весняна буря" (1959), "Земля неспокійна" (1962), "Весняний вечір" (1968). У романі "І завтра життя" (1965) відобразив моральні пошуки закарп. інтелігенції напередодні та в перші роки після визволення і возз'єднання краю з Рад. Україною Переклав угор. мовою кн. "Мої товариші" А. Гайдара (1961).
♦ Тв.: Рос. перекл. — Весенняя буря. М., 1963.
■ Літ.: Бако Л. Перша збірка угорського поета. "Літературна газета", 1958, 15 липня; Шкробинець Ю. Поет і земля. "Закарпатська правда", 1963, 31 січня; Шкробинець Ю. Очі Вілмоша Ковача. "Закарпатська правда", 1987, 20 червня.
Ю. І. Балега.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»