БУТКО́В Яків Петрович
• БУТКОВ Яків Петрович
[1821 — 28.XI (10.XII) 1856]
- рос. письменник-різночинець. У зб. повістей та оповідань "Петербурзькі вершини" (кн. 1 — 2, 1845 — 46) виступив як послідовник натуральної школи. У журн. "Отечественные записки" надрукував повісті "Горюн" (1847), "Невський проспект, або Подорожі Нестора Залєтаєва" (1848) та ін., у яких відтворив життя чиновників, міської бідноти. У повісті "Хороше місце" (1846) звернувся до сатирич. зображення дрібномаєтного укр. панства. З симпатією писав про укр. трудовий народ у поемі "Гайдамак" (1846).
♦ Тв.: Повести и рассказы, М., 1967.
З. В. Кирилюк.
Смотреть больше слов в «Українській літературній енциклопедії»